Середа, 22.11.2017, 23:20
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту

Календар свят
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Наше опитування
З якої Ви територіальної громади ?
Всього відповідей: 15

Головна » Статті » Про населені пункти [ Додати статтю ]

село Велика Костромка
 Село Велика Костромка розташовано в 16 км. на південь від районного центру та залізничної станції Апостолове на перетині лінії Нижньодніпровськ-Вузол- Снігірівка та Запоріжжя – Кривий Ріг-Сортувальний Придніпровської залізниці. 

      Село виникло в другій половині ХV111 ст., за наказом цариці Катерини-11, як військове поселення під назвою Костромка на території Херсонської губернії Херсонського повіту. 
Першими поселенцями були в основному селяни-втікачі з правобережної України. Наші предки заснували село завдяки родючим рівнинним, багатим степовою рослинністю та різноманітним тваринним світом.

      Але найбільшим багатством цього прекрасного Таврійського куточку були невичерпні запаси прісної води. На території майбутнього села знаходилось три великих прісноводних озера, тому й заселення села розпочалося поблизу озер. Через село, проходив на старий Крим Полтавський чумацький шлях і це була Північно-Західна частина Великого Лугу. Є припущення, що біля цих озер і зупинялися чумаки відпочити та палили костри, від чого виникла назва «Кострівка». З 1789 року село отримало офіційну назву Костромськоє. 

     Землі військових поселенців відносилися до першого розряду родючості. Озера були багаті на рибу. Весною паводкові води відводилися з озер проритим каналом в зелену долину. Через канал було збудовано вісім мостів. Господарство було натуральне. Сіяли пшеницю, ячмінь, жито, просо, льон, коноплі, соняшник. Розводили велику і дрібну рогату худобу. Займалися ремеслами: прядінням, ткацтвом, ковальством, теслярством, вишиванням. 

      В ½ Х!Х ст. в селі була церква, при якій відкрили невелику церковно-приходську школу. В селі почав роботу фельдшерсько-акушерський пункт. 

      В 1866-1867 р.р. на території села була проведена аграрна реформа. Військові поселенці були переведені в розряд державних селян. За політичними мотивами було визначено поземельний устрій державних селян. Оброчний податок замінений викупними платежами, які дорівнювали розміру платежів кріпосних селян. Селяни викупляли землю, але не стали її власниками, так як земля стала власністю общини. Після аграрної реформи на селі розпочався процес капіталізації відносин на селі, соціальне і майнове розпаювання. З будівництвом залізниці Нікополь – Апостолове - Кривий Ріг зміни відбулися і в селі. В 1875 році відкрила двері перша державна однокласна школа, будована на землі сільської громади. 

     В 1896 році в селі налічувалося 908 дворів і проживало 5218 чоловік. У цьому році на території села вже було 2 школи, церква Святої Покрови, земська лікарня, жіноча консультація на 16 жінок, сільська управа, 28 вітряків, 14 кузниць, 7 торгових лавок, 1 хлібозапасний магазин. До Костромки відносилися землі і селище Ново - Костромка, в якому було 28 дворів і проживало 184 чоловіки. 

     Кожного четверга в селі проводили базари, в селі було збудовано паровий млин.
 
 
     В 1909 році Костромка стала волосним центром і в цей час відносилася до Покровської волості. В 1910 р. село значно поповнилося за рахунок вивізних селян Полтавської, Чернігівської, Київської губернії. 

     Населення становить більше 10000 чоловік. В селі було 12 торгових лавок. Будується церква Вознесіння. Відкрито земський банк.
 
 
     В 1915 році в селі проживало приблизно 13000 жителів і в населеному пункті функціонували: церковно-приходська школа, 4 міністерські двокласні училища, земська школа, в яких навчалося 4000 учнів. Було відкрито медпункт. 

     Жителі села відгукнулися і брали активну участь в буремних і трагічних подіях 1917-1920 р.р. В селі побували і німці, і махновці, і червоноармійці. Встановлено радянську владу в 1918 р. 
Починається відбудова господарства, яка супроводжується голодом 1921-1923 р.р. що призвів до великих втрат серед населення.
Початок 30-х років ознаменувався створенням 42 товариств по спільному обробітку землі. В 1931-1933 р.р. Їх було реорганізовано в 7 колгоспів «Комунар», « Маяк», «Прогрес», «Червоний господар», «Жовтень», «Труд-Смичка»,, «Червоний Степ».
     Чорним віялом по селу пройшов голод 1932-1933р.р. Померло від голоду сотні жителів. Частина костромців залишає рідне село з різних причин, репресії, пошуки роботи в містах, навчання в технікумах, вузах. 
Початкові школи переводять в семилітку, а в 1941 році, був перший випуск учнів десятирічки. Відкрито обласну робітничо-селянську школу садоводів. Працювали лікнепи для дорослих, депутатом Верховної Ради УРСР була директор школи Лавруша Є.І.
      В 1933 р. утворена МТС яку очолив Коваленко П.В. в 1938-1940р.р. було збудовано цехи, гуртожитки для робітників МТС. 
Мирна праця була перервана Великою Вітчизняною війною. 17 серпня 1941 року село було окуповано німецько-фашистськими військами. На фронтах Великої Вітчизняної війни воювали 718 жителів села, загинуло 380, 210 за проявлені доблесть і відвагу відмічені урядовими нагородами.
 
 
     Серед них Герой Радянського Союзу Д.В.Фартушний удостоєний цієї нагороди за форсування Дніпра у вересні 1943 р. вчитель школи Гонобич С.Г. тричі був нагороджений орденом червоної зірки. 
Визволяючи село загинули гв. рядовой О.Ф.Клімашкіна, гв. лейтенант В.А. Лежава, яким посмертно присвоєно за мужність і героїзм звання Героя Радянського Союзу. Село було визволено 28 лютого 1944 року. В боях за визволення села Велика Костромка брали участь воїни офіцери 13-ти радянських дивізій. В тому числі 57 стрілкова девізія, 47 стрілкова девізія, 74,203,243,244 стрілкові дивізії.
     1150 воїнів, які загинули під час визволення села поховані в братській могилі. Їм було збудовано пам’ятники в 1957 р., реконструйовано в 1981 році. В 1987 році на вулиці Клімашкіна відкрито пам’ятник Герою Радянського Союзу Клімашкіну О.Ф.. Увіковічено пам’ять Д.В. Фартушного у назві вулиці, на якій поставлено стелу. 
За роки окупації фашистами вивезли 452 жителі села в рабство в Німеччину. Розстріляли директора МТС П.В.Коваленка, голову колгоспу П.Я. Костенка. Жителі села були учасниками руху опору. Серед них Дуб’ яга І.В., Костенко Г.Я., Капінус Г.Ф., які по звірячому були розстріляні фашистами восени 1941 року 55 млн.крб., становили збитки після війни.

      Після звільнення від німецько-фашистських окупантів жителі села приступили до відбудови народного господарства. Умови роботи були важкі, не вистачало техніки, машин. Все оброблялося вручну, виручала худоба ( корови). Поступово були відбудовані приміщення середньої школи, лікарні, сільської ради, відділення зв’язку, магазини, МТС, аптека, майстерня по ремонту і пошиву взуття. Пізніше з’явилися машини, тваринницькі ферми. 


      Знайшли старі фото - на них наші діди, ті що встановлювали радянську владу, ті що воювали у Велику Вітчизняну - живі, усміхнені, дивляться на нас із тобою та запитують : чи живемо ми зараз так, як колись мріяли вони???
 
Хлібозаготівлі 1937 рік
 
Урочисті збори ветеранів з нагоди нагорождення медалями 40 років ВВВ
 
 
В селі відновив свою роботу дитячий будинок для дітей-сиріт у приміщені колишнього земського банку, в якому був добудований другий поверх.

В 1950 році відбулася реорганізація колгоспів із семи колгоспів утворилося три ім. Калова, Андрєєва, Сталіна.

В 1962 році в селі був створений один колгосп «Дружба» техніка МТС ( з 1958р. РГПС) була в результаті її реорганізації передана колгоспу.

      Костромська МТС за роки свого існування з 1933 по 1958р. обслуговувала колгоспи навколишніх сіл Апостолівського району і частково сучасного Широківського району. Директори МТС були Коваленко П.В., Мартиненко Д.В., Войтович М.К. В 40-50 роки МТС постійно виборювала у змаганні перші місця по Дніпропетровській області. Була учасницею ВДНГ у Москві, відзначена Дипломом цієї виставки. Із Каховського водосховища була проведена зрошувальна система зрошувалися 2250 га землі. В 1963 р. в колгоспі було 6895 голів худоби, в тому числі 2485 корів, свиней 2760, на птахофермі налічувалося 44700 курей, 4284 голови овець, займалися кролівництвом, збільшився врожай зернових, товарообмін кооперації. До Великокостромської сільської ради входила Мала Костромка. 

      В післявоєнний час в колгоспах була спроба вирощувати бавовник на початку 50-х років. 
Виникла потреба у первинній переробці фруктів, овочів, збільшення кількості зрошувальних полів, що привело до реорганізації колгоспу «Дружба» в радгосп «Степовий». На початку 1965 року дано можливість різко підвищити продуктивність праці і врожайність полів, в цьому році працівники радгоспу ведуть боротьбу за отримання 50 ц/га пшениці на площі 500 га і 30 ц/га зернових на всіх 2000 га. Цієї весни посіяно більше 6000 га ярових, кукурудзи посіяно -1775 га, 42 га овочів, картоплі 50 га.
 
 
     В 50-60 роки в селі виробляє свою продукцію сир завод. 
В радгоспі «Степовий» було велике тепличне господарство. В якому вирощували розсаду, овочі.
В 1967 році було збудовано будинок культури «Жовтень», закладено парк. В 60-ті роки ведеться широке будівництво мережі магазинів, збудовано селище Клімашкіно для переселенців із західних областей, яких запрошували на роботу в радгосп.

     За радгосп « Степовий» закріплено 12481 га сільськогосподарських угідь, в т.ч. 9648 орних земель. Радгосп кожного року збирав врожай в 190 га саду, 360 га –засаджувався овочами, 240га- картоплею. Радгосп «Степовий» входив до Криворізького тресту радгоспів співробітничав з Херсонським українським науковим інститутом обробітку землі. 
За успіхи в розвитку сільського господарського виробництва радгоспу в 1973 р. вручено перехідний Червоний прапор ЦК КПРС Ради Міністрів СРСР, ВЦСПС та ЦК ВЛКСМ. Більше 60 передовиків виробництва нагороджено орденами та медалями, в т.ч. орденом Леніна - тракторист П.Ю.Вовк, комбайнер Ф.Г.Капуста, ланковий М.З.Сокол, орденом Жовтневої Революції колишній директор радгоспу Желтков О.М. Ланковий радгоспу М.З.Сокол.
В 1977 р. було збудовано нове приміщення середньої школи, в якому почали навчальний рік 700 учнів. В селі почали працювати тільки 1 школа ( початкова та восьмирічна були закриті).
     На початку 80-х років ХХ ст.. збудовано нове приміщення сільської ради з відділенням зв’язку. В 1985 році відбулася реорганізація радгоспу «Степовий» в результаті чого утвердилося 2 радгоспи «Степовий» і «Комсомольський».
 
 
Категорія: Про населені пункти | Додав: admin (24.10.2012) | Автор: Elena E
Переглядів: 2496 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 2
2  
Что курил автор этого "опуса"

1  
"Але найбільшим багатством  цього  прекрасного Таврійського  куточку"-Таврія знаходилась на лівому березі Дніпра,

Имя *:
Email *:
Код *:
Пошук

Додати на сайт

Додати матеріал


Посилання





Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Хостинг від uCoz
Apostolove ©  2010 - 2017